Давидко з криками і писками нісся по коридору коли його побачив, а Петя між людей бачив тільки ведмедика з ногами.
Взагалі мало фоткала, але тиждень пройшов приблизно так:
Петя доїдаючи штрудель: "А ти з зелених чи червоних яблук робила?"
Я: "Які поклали такі і пекла - штрудель морожений купила" :0)
А на вихідні в нас була окультурена прогулянка - ходили в музей і в галерею. Ну і по дорозі памятники дивились.
В галереї ніщо не віщувало проблем, принаймні перші кілька секунд.
Навіть зацікавився літературою.
А наступні 30 хвилин полірував підлогу ))
Ось фото з виставки яке мені дуже сподобалось.
А ще хотіла вам показати один з залів бібліотеки - такий великий і класичний з вітражами (які в кадр не влізли) і склянним дахом щоб природнє світло попадало.
З галереї помарширували в музей. Це колишній будинок в'язнів (памятаєте, в Австралію колись полонених завозили)
Кінець.
Фото класні, особливо "медведик з ногами" і юний читач на підлозі. Рада що сімейстово в зборі. Юля, у Тебе талант фотографа
ReplyDeleteЯ б сказала не талант а бажання )) Талант було б помітніше видно :-)
DeleteПри відіздах ціниться ,які дорогі один одному.
ReplyDeleteі які злі одне на одного також )))
DeleteБібіліотека неймовірна! І вітаємо з поверненням татка! :)
ReplyDeleteТак, там дуже гарно. Це була наша штаб-квартира як ми приїхали і роботу шукали. Безкоштовний вступ, тепло (була зима) і безкоштовний інтернет :0)
Deleteо, то ви вже з татом! фотка ведмедя прикольна)))
ReplyDeleteАга, то було стільки радості як Давид того ведмедя побачив, і як тата побачив також ))
Delete