Monday 12 January 2015

Проект 52 - тиждень 2. Різдво.


Сюрприз. 5-го ввечері згадала що завтра Різдво. Нажаль, у нас робочі дні, тому просто з голови вилетіло.Поставила пшеницю, тобто ячмінь (те що було дома), замочувати наніч. Згадалось як у Львові на привокзальному бабульки продають таку гарну вибиту пшеничку на кутю...

Думаю наготую вінігєту, засмажу сир тофу. Прийшла додому, тофу зіпсувся; огірки мариновані Тося з'їла і мені не сказала; поки молола мак, зламала блендер. Добре що мама наліпила нам вареників і закинула в морозилку.


Метелики. На саму Святу Вечрю отримали листівочки від бабусі Олі з Волині. Давид дуже тішився "метеликам" - це він так ангеликів називає.

Мама тоже любить бавитись. Купили ще з місяць тому імбирну хатку, таку що треба самому складати і прикрашати. Нарешті руки дійшли. Після другої спроби айсинг вдався і я склала та розмалювала нашу хатку.

Досягнення. Ми зробили щось таке чого в житті не робили - викинули абсолютно всю стару постільну білизну і купили всю нову.

Повсякденне. Діти є діти. Девід злизує воду зі столу.

Cвині. 31 грудня, їхали додому з роботи і на повороті в нас поцарапала машина яка повертала не в свою смугу. Вийшли, взяли деталі одне одного, щоб страхові розібрались. Ну нічого страшного, всяке буває. На днях прийшло повідомлення з їхньої страхової що це ми їх поцарапали. Ну чому люди такі? Мені б совість не дозволила так зробити. Страхові то розберуться, бо дійство було в центрі, купа камер, але то додатковий час і бабранина. Обідно.

Назад у минуле. Вчора сестричка вислала раритетне фото. Я крайня зліва (3р), біля мене мій брат Костя (4р) і двоюрідна сестра Оксана (5р). На цій фото моя стрижка дуже вже нагадує дітдомівця. Треба буде якось пошукати фото з бантіками.

Вилазки. Друзі огранізували каякінг. Ну ми взяли жилетик малому, а нас з дитиною не пустили - кажуть мусить мати 3 роки. А він в нас ще в 8 місяців на каяках плавав.

Індичка. Ось вона - перша страва по рецепту в цьому році! Ось рецепт. А ось результат. Троха виглядає перепеченою, бо я ніяк духовку до 350 не могла нагріти тому готувала на свому максимумі - 240, як пізніше виявилось градуси були в фаренгейтах і мені треба було готувати всього на 170. Це була моя перша спроба запікати птицю. Може ще окремим постом розпишу покроковий рецепт, бо гості казали що смачно.

8 comments :

  1. я теж кутю цього року робила вперше сама...
    усміхнуло, про Тосю, яка шось з'їла, але не сказала - і звідки в кожній хаті такі Тосі беруться?.. :)
    про постільну білизну - це я знімаю капелюха
    про свиней - колись теж думала, що "в Європі" люди культурніші. Теперішнє моє враження зводиться до того, що люди всюди однакові, просто тут створено більше умов бути культурнішим (наприклад, смітники стоять на кожному кроці (і все одно зранку під пабами - де не встигли прибрати - купи сміття); або окрім розмітки (велосипедна доріжка!), ще й конуси поставити на межі - щоб вже 100% ніяка машина не наїхала на чужий сегмент). Люди такі люди...
    а рецепт індички обов'язково пиши - я цього року на британське Різдво робила курку, мені здалося, що індичка то для нас забагато і треба пташечку поменше

    ReplyDelete
  2. вся новенька постільна - то круто! ) а індичка дуууже апетитна :)

    ReplyDelete
  3. Мені все сподобалося... Тося???, метелик-ангелик Давидкові, постіль- на такий вчинок я не здатна, хоч читала, що треба вміти старе викинути для нового місце буде, індик - це було так давно, ніби і не було, каякінг- це вже ваше сімейне, імбирна хатка ... а я думала типу медового пряника, гарне фото з дитинства хоч і без бантиків, ну а ложка дьогтю - царапана машина. Таке життя, якщо буде тільки приємне, імунітет на погане стане слабеньким.

    ReplyDelete
  4. Так, рецепт індички вже готовий, тому розповідаю хто така Тося.
    На закарпаття на завод приїхала перевірка:
    - Ну все добре але тут ви не встигаєте з термінами.
    - Та тося зробить.
    - А тут у вас треба все в більшій чистоті тримати.
    - То тося зробить.
    і так ще кілька разів. Під кінець перевірки:
    - А тепер покажіть мені ту Тосю яка тут все робить?
    * тося зробить = то зробиться

    ReplyDelete
  5. Віка, на рахунок розміру індички ти на 100% права - на двох явно завелика, ми свою 2 дні їли і то в нас гості були (та й птиця у нас "мала" була тільки на 3.5 кг а зазвичай вони 5-7). Так що курка певне в самий раз. Я от маю мрію перепілки приготувати, там думаю то все скоро, так що їх можна і фарширувати пробувати.

    ReplyDelete
  6. з новою постіллю то ти молодець! та й зі всім іншим теж)
    раритетна фотка то бомба!)))

    ReplyDelete
  7. А за машинку обідно :( і за людей... в нас тут теж був випадок, коли рому вдарили (він на парковці припаркувався і пішов на роботу), а потім втекли... могли б залишити хоч номер телефону якби порядні були б (Рома б так зробив я знаю)... шкода звісно, а люди і правда всюди однакові

    ReplyDelete