Все дійство відбувалось в національному парку – він в нас тут огого який великий. На перший погляд мало бути неважко – шлях досить розлогий та небагато перепонів. Фактично всю дорогу йшли попри узбережжя – край материка. Бачили скелю орла. Гарна правда?
Потім піднялись вверх у гору, а там такий вид... та й на такий пляж... а ми і не знали про його існування.
З гори ми стрімко спустились вниз, пообідали і повернули додому. Підніматись стрімко вгору виявилось куди важче ніж спускатись. Хоч пройшли ми тільки 13 км, та ноги добре гуділи.
А ще по дорозі назад ми бачили китів! Ну, насправді бачили кусок, як ми думаємо, білого пуза і фонтан води (як кити пускають). Мабуть ми ніколи не взнаємо чи то 100% були кити, але ж так приємно думати що таки вони :-)
Ось мапа нашого маршруту:
По відношенню до міста:
Молодці! Гарні краєвиди в поєднанні з друзями, тав ще й
ReplyDelete